• Українська
  • English
Телевізійне «закулісся» Суспільного

Телевізійне «закулісся» Суспільного

01.10.2021
Телевізійне «закулісся» Суспільного
У рамках курсу «Журналістський практикум» студенти першого курсу магістратури мали змогу потрапити до телевізійного каналу «UA:Харків». Під час зустрічі головний режисер телеканалу Олександр Міхєрєв познайомив майбутніх журналістів із історією та етапами розвитку телевиробництва, наглядно продемонстрував еволюцію його технічних засобів.
Олександр Петрович показав бекстейдж процесу зйомок і розповів про найцікавіше з історії розвитку технічної складової медіапростору. Ми дізналися, як монтували без відеоредакторів, де зберігалися записи з камер та які технічні особливості залишилися незмінними й досі.
Саме про технічну сторону журналістики і хотілося би поговорити. Адже завдяки прогресу ми можемо подавати свої думки у найрізноманітніших обгортках, а поняття «креатив» набуває все ширшого сенсу.
Як сказав Олександр Петрович, «технічні можливості підштовхують нас до творчості». Сучасний журналіст зобов’язаний вивчати всі грані запису, обробки та відтворення інформації, аби вміти подати її в актуальному вигляді.
На це надихають наші попередники – колеги з минулого. Пан Олександр наводить найцікавіші приклади аналогічних операцій, що нині модернізовані до непізнаваності
(наприклад, вирізка певних моментів відеозапису та склейка необхідних). Наразі це елементарні речі, ці функції доступні в будь-якому безкоштовному відеоредакторі. А ще кілька десятків років тому ці маніпуляції потребували клопітливості та особливих вмінь.
Виявляється, що плівку різали фізично, так само, як ми робимо це зараз на своїх сенсорних дисплеях. А що стосується склейки у єдиний відеоряд, так само потрібні шматочки склеювалися ацетоном, а пізніше – скотчем, із його появою.
А ось і ще одна специфічна риса телебачення минулого із розповіді Олександра Петровича: «Коли була кіноплівка, робота йшла всліпу», тобто професія відеооператора потребувала маневрених навичок. Адже потрібно було завчасно продумати, які ракурси, крупності та плани зняти, бажано – одразу в певному порядку.
І, нарешті, цікавинки з історії збереження інформації. Спочатку такої можливості не було взагалі – лише прямі етери; згодом з’явилися бабіни, на які можна було зняти лише півтори години відео, що потребувало дуже детального планування; їхніми послідовниками стали тригодинні касети, що давали операторам більшу свободу.
Такі історичні подробиці дійсно надихають на творчість, дають усвідомлення того, які можливості знаходяться в наших руках та скільки ще цікавого готує технологічний прогрес.
Магістрантам розповіли про особливість журналістської роботи на ТБ та запросили безпосередньо до телестудії. Олександр Міхєрєв також розповів про нестандартні та курйозні ситуації, що траплялися під час створення телепрограм або прямого етеру.
Про всю «телекухню» ньюзруму повідав головний редактор Бюро новин В’ячеслав Мавричев. Особливу увагу він приділив специфіці роботи сучасного журналіста та висвітлив нові підходи до створення новинних матеріалів.
Майбутнім фахівцям випала нагода відчути себе частиною великого механізму телевиробництва – побачити, як готують програми та яка кількість спеціалістів працює над створенням якісного телематеріалу.
Фотозвіт можна передивитися за посиланням.
 
Єлізавета Єльцова, Лера Задорожна, Марина Чайка, Кристина Шостакова

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.

x