13 квітня 2010 року на кафедрі медіа-комунікацій відбулася презентація українського відео-арту в межах міжнародного фестивалю Non Stop Media. Куратор показу: група Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) з Києва.
Non Stop Media – єдиний у нашому місті фестиваль-бієнналє молодіжних проектів Contemporary Art, де можна ознайомитися з такими напрямами сучасного візуального і медіа-мистецтва як фото-арт, відео-перформанс, відео-інсталіяція, відео-арт. У конкурсі беруть участь молоді художники від 16 до 30 років. Фестиваль, заснований ще у 2003 році за ініциативою Муніципальної галереї (Харківської Міської Художньої Галереї імені С.Васильківського), проходить у Харкові вже у п’ятий раз, збираючи креативні зусилля художників різних міст України, а також Росії, Німеччини, США і Літви. У заключний день фестивалю до Харкова з Австрії прилітіли художники групи Р.Е.П. Ксенія Гнилицька і Нікіта Кадан. Що таке група Р.Е.П.? Радикальна група Революційного Експериментального Простору заявила про себе у художньому житті України в бурхливому 2004 році. Зараз до складу групи Р.Е.П. входять Нікіта Кадан, Лада Наконечна, Леся Хоменко, Володимир Кузнецов, Ксенія Гнилицька, Жанна Кадирова. Згадаємо, що саме група Р.Е.П. кілька років тому започаткувала кураторську програму «Штаб» на базі Центру Сучасного Мистецтва при Києво-Могилянській Академії. Український відео-арт – явище молоде. Сповнене протиріч, неоднозначне. Соціально спрямоване. Трохи саркастичне. В чомусь депресивно-нігілістичне. Місцями шокуюче і провокативне. Бентежне. Те, що впустило в себе хаос, абсурд і фатальну дисгармонію світу. І остаточно зняло “межі між мистецтвом і життям”. Ось, що пише про “особливості національного відео-арту” Катерина Світлова: “Відеопоказ у межах проекту Non Stop Media під кураторством арт-групи «Революційний експериментальний простір» був присвячений, за словами учасника Р. Е. П. Микити Кадана, реаліям українського життя. Проект під назвою «Future is Yesterday» навіть експонували в Хорватії у галереї SC (Загреб). А після «перевірки закордоном» привезли на кафедру медіа-комунікацій, щоб пригостити медіа-людей і гостей виставки рафінованим відео-артом. Коли всі зручно влаштувалися, почалися незабутні «дві години мистецтва»… Невелика ремарка: у Вікіпедії написано, що відео-арт розрахований на підготовленого глядача. І, треба сказати, що глядач думав, що він таки підготовлений. Але, коли на екрані з’явилася напівоголена жінка, показана в нарочито неестетичній манері, а також інші ролики, явно покликані шокувати спостерігача, бути підготовленим до будь-чого стало складно. Виставка складалася з декількох десятків коротких відеороликів, які, як уже сказано вище, повинні відображати реалії українського життя. Для того, щоб провести таку роботу, молоді представники українського відео-мистецтва побували в різних містах України, зверталися до різних типів зйомки (починаючи від статично-портретної в приміщенні й закінчуючи зйомкою «прихованою камерою»), намагалися розкрити різні теми. Але так як після показу у глядачів не було можливості обговорити побачене, поспілкуватися з авторами, які були присутні на виставці (Ксенею Гнилицькою та Микитою Каданом) через нестачу часу, залишилося багато питань. Наприклад, з якою метою один з роликів у циклі був цілком присвячений безсюжетній зйомці людських тіл на міському пляжі? При цьому ролик триває близько 15 хвилин. І чому об’єктом мистецтва в уривку, включеному до показу, стала та частина людського тіла, на якій не прийнято акцентувати увагу, якщо спиратися на реалії українського життя. Лідія Стародубцева зазначила, що сучасне українське мистецтво відрізняється депресивністю, якимсь декадентським настроєм. Невже сучасним українським художникам так погано і непоказно живеться, що вони уявляють світ і свою країну настільки сірою і непривабливою? Вочевидь, можна спробувати їх розвеселити.” Презентація в цілому задала кожному глядачеві безліч питань. І справді, є над чим поразмислити. Український відео-арт, Р.Е.П. і Non Stop Media – на кафедрі медіа-комунікацій. Подія відбулася. Питання залишаються.
Катерина Світлова, Лідія Стародубцева
