1 вересня 2011 року відбулася зустріч студентів нового магістерського набору з викладачами кафедри медіа-комунікацій ХНУ
імені В. Н. Каразіна. Деякі з магістрантів виявили бажання поділитися своїми враженнями від цієї події:
“1 вересня 2011 р. у ХНУ ім. Каразіна відбулася історична подія: у стінах університету зібрався перший в Україні набір магістрів за спеціальністю «Медіа-комунікації». Цього року до магістратури за цією спеціальністю вступили переважно студенти, що раніше здобули освіту з гуманітарних фахів: серед них культурологи, спеціалісти з іноземних мов, філологи та економісти. У рамках зустрічі студенти мали змогу познайомитися зі своїми викладачами, а також детальніше дізнатися про план навчальної програми за обраним курсом. Як повідомлялося раніше, термін навчання у магістратурі за спеціальністю «Медіа-комунікації» складатиме три семестри. За цей час магістри складуть три сесії, виконають два курсових проекти та напишуть одну дипломну роботу, а також пройдуть двомісячну практику на телеканалах та в інформаційних агенціях міста Харкова.”
“1 вересня 2011 на кафедрі медіа-комунікацій відбулася довгоочікувана зустріч майбутніх магістрів з колективом викладачів.
Завідувач кафедри, Стародубцева Лідія Володимирівна, познайомила студентів зі своїми колегами. Незважаючи на те, що більшість викладачів – досить молоді, у них – великий досвід роботи в сфері медіа-комунікацій. Що стосується студентів – це, дійсно, дуже творчі особистості, які хочуть втілити в реальність багато авторських проектів.
У цілому, зустріч пройшла в дуже дружній і теплій атмосфері!”
“Не хотілося б починати писати банальними словами «ось і прийшло довгоочікуване 1 вересня», але саме так я і почну, оскільки 1 вересня цього року було для мене довгоочікуваним, і банально говорити про банальність, проте цього року останньої не спостерігалося. Я б могла продовжувати ще банальніше, словами «завжди невідоме приваблювало людину», але в даному випадку скажу, що мене, як і моїх одногрупників, як мені здається, приваблювало чарівне слово 21 століття – медіа. Саме медіа додало інформації нового статусу, визначивши знання як найцінніший ресурс 21-го століття.
Нам часто навіть в побуті доводиться чути слово «комунікабельність», і де б була ця комунікабельність без другої частини слова – «кабель». Ми комунікабельні тільки тому, що пов’язані безліччю каналів між собою: і телебаченням, і радіо, і Інтернетом, і поліграфічною продукцією… Без останньої, наприклад, не виникли б нації, про які Бенедикт Андерсон говорив як про уявлені спільноти, які й уявляли себе, завдяки розвитку друкованого капіталізму.
Трохи я відволіклася і відійшла убік від початкової думки. Повертаючись, хочу сказати наступне: одна думка, що я перебуваю в стінах кафедри «медіа-комунікацій», дозволяє мені відчувати причетність до однієї великої і загальної для всіх нас справи – підтримки зв’язків як таких, і в першу чергу, звичайно ж інформаційних, адже без інформації життя простоює, воно стає безглуздим, стає, швидше, існуванням або жалюгідною пародією на життя. Так, я визнаю: я свідомо зробила вибір бути середнім розумом, пішовши від прямої можливості ставати вищим розумом (в даному випадку посилаюся на висловлювання Т. Рузвельта: Вищий розум обговорює ідеї, середній – події, дрібний – людей). Але як раз події будують історію, визначаючи нас як акторів або як пасивних суб’єктів. Події – це і є рух, а рух, як відомо, це все, кінцева ж мета – ніщо. Тільки якщо наше життя інформаційно підкріплене, воно має сенс, кінцева наша мета – це могильна дошка, до якої ми прагнемо, бігом занурюючись в клопоти, розбір державних підступів, аналізуючи події, що відбуваються. Але саме в знаку «тире», яке стоїть посередині між датою народження і датою смерті, міститься наше життя.
Хоча я пишу ці рядки не в той момент, коли відбувалося знайомство викладачів та студентів 1 вересня, проте це не заважає мені сприймати, що відбувалося того ж самого 1-го вересня, немов у режимі он-лайн, тобто, як би дивитись з боку на те, як саме проходило знайомство викладачів і студентів, побути, так би мовити, веб-камерою, об’єктивно оцінивши ситуацію. Можу з упевненістю сказати, прокручуючи немов кіноплівку, атмосфера в аудиторії 1 вересня відповідала тій, яку очікували медіа-студенти: ми отримали заряд позитиву, в першу чергу, від назви предметів, які будемо вивчати протягом року, від знайомства з цікавими креативними особистостями, які будуть нам викладати і нас наставляти, від неформальної обстановки (хоча сиділи ми за партами в аудиторії, а не на подушках, розпалюючи «трубку мира» – все це виправдало очікування студентів. І звичайно хотілося б відзначити сувору нотку у привітанні музи нашої кафедри – Лідії Володимирівни, яка попередила про складнощі в навчанні і про те, що повинно огортати нас страхом – обсяги роботи.
Ми намагатимемось Вас не підвести! – цими словами я і закінчу своє есе.”
Знайомство з новоприбулими магістрами
“1 вересня 2011 року відбулася зустріч новоприбулих магістрів з викладацьким складом кафедри медіа-комунікацій. Під час знайомства студенти детальніше дізналися про роботу центру та про труднощі, які можуть їх спіткати наступні півтора роки. Попередивши про всі можливі негаразди, викладацький склад, на чолі із завідувачкою кафедри Лідією Стародубцевою, привітав майбутніх магістрів з першим навчальним днем і побажав успіхів у здобутті медіа-освіти.”
“Перше вересня цього навчального року ознаменувалося знайомством майбутніх магістрів денного відділення та викладачів кафедри медіа-комунікацій. Першим взяв слово доцент кафедри, автор курсу з історії та теорії медіа, куратор групи Сергій Олександрович Стебльов, який спрямував увагу студентів на входження в навчальний процес. Далі чергу коротких і скромних привітань доповнили телережисер, директор ТРК “Ніка-студія” Дмитро Якович Головачов, кандидат філософських наук, дослідник кіно Дмитро Володимирович Петренко, директор прес-центру інформаційно-аналітичної агенції «Міст-Харків» Ганна Генадіївна Журба та інші. Останньою виступила завідувач кафедри медіа-комунікацій, професор Лідія Володимирівна Стародубцева. Вона філософськи визначила ключові ідеї та задачі півторарічного курсу: рухатися від нульової точки – «Я знаю, що я нічого не знаю» – до теоретичного та практичного знання медіа-простору. Це стає можливим також завдяки особливості цьогорічного студентського потоку. Оскільки він включив до себе людей з різним back-ground. Впротивагу пануючій думці, саме таке специфічне середовище породжує паралаксне бачення медіа-теорії та медіа-практики.”
