20 травня 2010 року відбулася зустріч викладачів і студентів кафедри медіа-комунікацій з ректором київського Інституту екранних мистецтв ім. І. Миколайчука Володимиром Григоровичем Горпенко. Гість кафедри – людина багатолика. Володимир Горпенко – відомий кінорежисер (режисер-постановник художніх фільмів “Дві смерті”, “Лаври”, Дощ у чужому місті”, “Твоє мирне небо”, відеотрилогії “Хто ми?”, циклів телепрограм “Володимирська гірка”, “Мікро-фон” тощо), доктор мистецтвознавства за спеціальностями “Теорія та історія культури” та “Кіномистецтво. Телебачення”, професор, академік Академії вищої школи, секретар Національної спілки кінематографістів України, автор 30 монографій з режисури кіно та телебачення. «Професії кіно і телебачення, театру і видовищно-постановочних мистецтв – це елітні, унікальні фахи, яким можна навчитися лише у тих, хто цілком ними володіє, має достатній досвід», – стверджує Володимир Григорович. У ході бесіди Володимир Григорович торкнувся теми кіно-освіти, поділився спогадами про зйомки, а також виявив психологічну проникливість. За словами досвідченого режисера і педагога, психологія – одна з найважливіших наук, яку в обов’язковому порядку повинен збагнути творець в області візуального мистецтва. Будь-який, навіть самий незначний, на перший погляд, елемент характеру, може визначити темперамент і здібності. Наприклад, за словами Володимира Григоровича, людина, якій подобаються равлики, навряд чи зможе стати режисером. Познайомившись, по черзі, з кожним студентом кафедри медіа-комунікацій, Володимир Григорович розповів про Інститут екранних мистецтв. Він налічує 17 факультетів, на яких можна осягнути всі тонкощі кіно- і телемистецтва: режисер кіно, режисер телебачення, кінотелепродюсер, сценарист, звукорежисер, кінотелеоператор, актор кіно і театру, диктор, ведучий телепрограм, тележурналіст, телерепортер, фотокореспондент, художник по гриму, каскадер, режисер драми, масових видовищ і свят, драматург, продюсер тощо.
В Інституті практикуються нестандартні методи освіти. Наприклад, деякі пари студенти проводять на свіжому повітрі, намагаючись визначити біографію перехожих. А потім наздоганяють власника біографії і питають, який з варіантів, запропонованих ними, найбільш наближений до дійсності. Володимир Григорович порадив учасникам бесіди «слухати себе», навчатися абстрагуватися від подій дійсності і намагатися зрозуміти внутрішню суть явищ. На цій зустрічі наше знайомство з Володимиром Григоровичем Горпенко, звичайно ж, не закінчилося. Заплановано співпрацю між кафедрою медіа-комунікацій та Інститутом екранних мистецтв.

Катерина Світлова, Лідія Стародубцева